Здобули волю деякі народи І Україна майже здобула... Тож встаньмо ради правди та свободи, Проти негод, брехні й людського зла!
Крізь біль ступаймо ж босими ногами До перемоги! Повен сил народ Повстав! І люди правди йдуть за нами! І спинемо недолю ми от-от!
Незламний дух свободи досі тліє В серцях. Ходім же, доки він не згас! Бо як загасне - воля спопеліє! Гори, вогню ясний, в серцях у нас!
Нестримно будем йти, рвучись до бою! Незламно будем волю берегти! Не спинимось, знедолені з журбою, Бо маємо свободу донести!
Усі ми - українці, рідні браття! Тож встаньмо, наші сили не малі! Запалимо в серцях добра багаття, Щоб вільно жити на святій землі!
За правду, за надію, за свободу Ми будемо упевнено іти! Бо ми народ, усі ми патріоти І ми повстали щоб перемогти!
Лежи і мрій, допоки стане сили!
Лежи і мрій, допоки сил нема!
Та знай, що не заповняться пробіли,
Якщо ти не заповниш їх сама.
Лежи і мрій, і грій холодне серце.
Топи в нім лід і полум'я пали!
Аж доки звідти голос не озветься
З-під сизої гарячої золи:
"Вставай, вже карі очі помутніли!
Вставай, уже закінчилась зима!
Ніколи не заповняться пробіли,
Якщо ти не заповниш їх сама."